Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

…у світі існує звичай вивішувати прапор тільки у світлий час доби – від сходу до заходу сонця? У деяких установах, зокрема в резиденції глави держави, будинках уряду й парламенту, біля пам’ятників видатним діячам культури та біля історичних пам’яток прапор може висіти постійно за умови його освітлення вночі.

Гідність державного прапора захищають як у самій країні, так і за її межами, зневагу до нього розглядають як посягання на честь нації. Саме тому закон передбачає карні санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором. Так, згідно зі статтею 187-2 Кримінального Кодексу України, публічний глум над Державним прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином, який карають позбавленням волі на термін до двох років.

Державний Герб України – це один із чотирьох офіційних символів нашої держави – разом із прапором, гімном і Конституцією. Він складається з Малого й Великого гербів. Наразі використовують лише Малий, який було затверджено 19 лютого 1992 р. Великий герб України поки що існує тільки як законопроект.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого – великого князя київського. Окрім того, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути й козак із мушкетом – фігура з герба Війська Запорозького.

Від найдавніших часів тризуб шанують як магічний знак, своєрідний оберіг. Це зображення траплялося археологам на багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Так, тризуб здавна відомий серед народів Сходу й Середземномор’я, на українських землях – із II століття.

Відомо, що посли київського князя Ігоря (912–945) під час укладання договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980–1015 рр.) карбував тризуб на монетах. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесний, земний і підземний (потойбічний) світи, поєднання священних начал божественного, батьківського й материнського або ж трьох природних стихій – повітря, води й землі.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах тієї доби.

25 лютого 1918 р. в Коростені Українська Центральна Рада ухвалила тризуб як герб Української Народної Республіки. 22 березня 1918 р. було законодавчо затверджено ескізи великого та малого державних гербів УНР.

З 22 січня 1919 р. згідно із Законом про злуку тризуб використовували і як герб Західної області УНР. Залишався він і гербом Гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, який розробили художники А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.

…уперше спробу конституційно затвердити тризуб як державний герб було зроблено в травні 1920 р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – 1 жовтня того ж року спеціальною Урядовою комісією з виготовлення Конституції Української держави?

Уперше Великий герб з’явився в Україні в результаті діяльності Другої Малоросійської колегії. 1765 р. її президент граф П. Румянцев запропонував замінити стару печатку з козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а другий – під короною імператорською з покровом, щити ж під короною княжою». На щиті містилися герби п’яти князівств, які колись розташовувалися на території Гетьманщини: Київського – срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського – срібна вежа на червоному тлі, Стародубського – срібний дуб на червоному тлі, Сіверського – золотий мур на червоному тлі, Чернігівського – чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, а в центрі – герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм Змієборцем на щитку.

У відповідь на цю пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно розташовувати державний герб Росії на центральному щитку, адже через це може скластися враження, що Росія є частиною чи князівством Малоросії. Саме тому варіант Великого герба Малоросії, який затвердила імператриця, мав такий вигляд: на золотому щиті був зображений імператорський орел, що тримав на грудях щиток із гербами п’яти малоросійських князівств. Щит був розташований під покровом, який вінчала імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд заборонив через бажання позбутися згадки про козацтво й уникнути бодай найменшого натяку на герб Гетьманщини. З ліквідацією в 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій великий герб.

Державний прапор сучасної Росії являє собою прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої білої, середньої синьої й нижньої червоної. Відношення ширини прапора до його довжини становить 2:3.

Імперські історики були солідарні в думці, що перший російський військово-морський прапор був піднятий на кораблі «Орел» 1669 р. Цей прапор за забарвленням точно повторював прапор Нідерландів –